Muzyka w polsko-ukraińskim dialogu literackim i kulturowym

Problems of music ethnology, 2018

Матеріали до дослідження польсько-українських зв'язків (фольклористика, етномузикологія) Останніми десятиліттями значно активізувалися польсько-українські зв'язки в галузях фольклористики та етномузикології, які є результатом діяльності десятків науковців і практиків і відображаються в різноманітних джерелах. Узагальнено наводиться фактологія на основі залучених матеріалів про науково-творчі проекти (бібліографічні покажчики, наукова література, збірники народно-музичних творів, аудіо-видання, дані інтернет-ресурсів). Наведено як добре відомі, так і мало відомі матеріали, утім, розвідка не претендує на повне охоплення джерел. Запропоновано систематизацію суб'єктно-об'єктних зв'язків, які склалися в процесі освоєння польської та української етномузики. Відзначено високий ступінь зацікавлення в середовищі польських науковців і аматорів українською народномузичною традицією. Висловлено переконання, що сучасне впотужнення науково-творчих польсько-українських зв'язків привело до формування їх нової якості як на материкових, так і на маргінальних етнічних землях. Ключові слова: польсько-українські зв'язки, фольклористика, етномузикологія, реґіональні дослідження, материкова культура, маргінальна культура, збірники етномузичних творів, науково-етнографічні ансамблі.

Studia Wschodniosłowiańskie, 2018

Цель работы заключается в представлении предварительных результатов сравнительных исследований литовского и украинского наследий традиционной музыки. Помимо того – в привлечении внимания к этой области научной работы ряда этномузыковедов наших стран. Методология исследований – системный и сравнительно-аналитический подход к изучаемому предмету. Научная новизна текста заключается в актуализации внимания к совместным сравнительным исследованиям музыкального фольклора как Литвы, так и Украины. Выводы. Явные сходства в литовском и украинском народно-музыкальных наследиях проявляются во всех трёх их основных сферах – традиционной инструментальной музыке, народных песнях и традиционной хореографии. Конкретные результаты таких исследований ожидаются в будущем. Пока что конспективно очерчены сходства наших традиционных инструментов. Ожидаются изучения таких же параллелей и в репертуаре носителей традиционной музыки. Сходства сюжетов и текстов наших народных песен в последние года проявляются в нарастающем порядке. Совсем не начаты исследования параллелей в сфере традиционной, в частности обрядовой, хореографии Литвы и Украины.

2013

The article is dedicated to the analysis of musical allusions in the space of the novel’s text by Zhadan. Musical allusions in the novel are considered as tools for connection between novel’s motives and creation of conceptual markers of the text.Статтю присвячено аналізу музикальних алюзій в просторі романного тексту С.Жадана. Музикальні алюзії в романі потрактовано як інструменти зв’язку між романними мотивами і творення концептуальних маркерів тексту.Статья посвящена анализу музыкальных аллюзий в пространстве романного текста С.Жадана. Музыкальные аллюзии в романе трактуются как инструменты связи между романными мотивами и создания концептуальных маркеров текста

Studia Ucrainica Varsoviensia

The article deals with problems of contrastive stylistics in Ukrainian and Polish languages. The analysed words are of the same origin but have diff erent stylistic meaning in the aforementioned languages. The diff erences in functional and expressive stylistic meanings as well as causes of this phenomenon are investigated.

2017

The article presents Ukrainian pop art in the context of European integration of Ukrainian culture, the world's music context and specific Ukrainian and international musical model are represented. Different interpretations of concept "popular music" are proved, attention is focused on the notion of popular music as one of the key phenomenon of youth culture, on the main (jazz, rock music, author's song, traditional pop song, pop music) and syncretic (containing heterogeneous elements) genres of Ukrainian popular music, on the most famous and often performed works (classical, folk, jazz, etc.), and also on various styles and genres of entertaining and pop music. The most significant contribution of composers, singers and vocal groups to the development of the Ukrainian popular youth song is shown, in particular, the cooperation, musical interaction of the most popular composers of the XXI century such as Dmitry Monatic, Vlad Darwin, Ruslan Kvint and the singers; talented musicians and their participation in national and international music competitions are presented. The attention is paid to the formation of the national musical industry, which began in the last decades of XX cen., the examples of international cooperation in pop art such as composing and executing models of interaction of cultures in modern pop art of Ukraine are named. The article presents the prospects of modern original Ukrainian pop art and the problems of creating unusual international musical models that is entering into the world's musical context not only on account of the representation of specific Ukrainian culture, but also of organic interaction with other cultures, including quite distant ones.

2013

The article is dedicated to the analysis of musical allusions in the space of the novel’s text by Zhadan.Статтю присвячено аналізу музикальних алюзій в просторі романного тексту С. Жадана

Slavia Orientalis, 2023

Вісник Прикарпатського університету.Політологія, 2018

УДК 329.052 ББК66.04 Павло Лодин ВІД РИГИ ДО ЯЛТИ: РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО КОРДОНУ В ПУБЛІЦИСТИЦІ ЧАСОПИСУ «КУЛЬТУРА» У статті аналізується проблема українсько-польського кордону в публіцистиці польського еміграційного часопису «Культура». Вказується на 4 способи розв'язання питання, що пропонувалися в східноєвропейській еміграції. Простежується еволюція позиції часопису від принципу федералізму до принципу непорушності кордонів. Акцентується на значенні підтримки статус-кво в питанні кордонів для двостороннього примирення. Ключові слова: українсько-польське примирення, українсько-польський кордон, федералізм, принцип непорушності кордонів. Проблема кордонів та приналежності спірних територій була у минулому і залишається в сучасності однією з основних джерел/факторів розпалювання міжнаціональних чи міждержавних конфліктів. Сьогодні це ми можемо спостерігати у випадку російсько-української війни, коли РФ розпочала пряму агресію проти України з анексії півострову Крим, апелюючи до «історичної» приналежності цих земель. Водночас такі ворожі акти погіршують міжнародні відносини на тривалий період, внаслідок гострого затяжного конфлікту формуються сталі негативні стереотипи та міфи щодо іншого, що поширюються і на наступні покоління. Крім того, бувають випадки, коли у зв'язку з територіальним конфліктом у кожній із держав-противників ускладнюється становище відповідних національних меншин. Таким чином, проблема кордонів часто стає першою ланкою тривалого конфлікту, сприяє його укоріненню та нагромадженню в подальшому проблем міжнаціональних відносин. Для ширшого розуміння суті предмету дослідження, на нашу думку, слід звернути увагу на деякі важливі теоретичні положення. Починаючи з 1970-их рр. інтерес низки науковців був прикутим до вивчення «пограничних регіонів»-концепту, що передбачав широке теоретизування на тему значення кордонів. Сучасні дослідники розглядають їх як соціальний феномен; вказують на значення ідентичностей у контексті розуміння міжнародних кордонів та, поряд з цим, ролі кордонів у формуванні ідентичностей-таких як етнічна, локальна, класова, релігійна, мовна [26, p. 10]. Студії прикордоння (border studies) пропонують трактувати кордони в рамках: 1) політики ідентичності (хто є в і хто поза); 2) географічного визначення відмінностей (окреслення того, хто є сусідом, партнером, другом чи противником); 3) політики інтересів (з позицій цього важливу роль відіграють питання економічного інтересу, політичної стабільності та безпеки) [25, p. 95]. Також учені вказують на розуміння кордонів як інструментів, через які групи (держави, релігії, соціальні класи) можуть бути впорядковані, структуровані, управлятися та контролюватися політичними елітами. Тому процеси демаркації і делімітації під час конструювання та утримання кордонів завжди тісно пов'язані з інститутами влади та вказаними групами зі своїми ідентичностями [20, p. 44]. Проблема національної пам'яті також особливо помітна на пограниччі: уряди формують державну політику пам'яті задля націоналізації та інтеграції проблемного пограниччя; натомість регіональні політичні еліти часто використовують символічні ресурси задля просування регіональної ідентичності та відчуття локального патріотизму [27, p. 76].