History Of Psychology

The 19th century was a defining era for psychology, rich with an intellectual diversity that shaped modern thought but which remains largely overlooked. The roots of 20th century thought can be traced to the 19th century, when a mechanical worldview took hold, society grew increasingly secular, modern urban metropolises emerged, and evolutionist ideas reshaped the understanding of nature’s developmental principles. Throughout this century, the natural sciences extended beyond their traditional limits, influencing and reshaping the human, moral, and social sciences, among which psychology was especially impacted, as this transformation sparked profound debates on the very possibility of a science of the soul.

Forgotten Streams in the History of 19th-Century German Psychology recovers the vibrant roots of psychology in empiricism, romanticism, idealism, phenomenology, among other streams of thought that explored consciousness, the soul, and the self before experimental psychology took center stage. Unlike the standard view, this book invites readers to reconsider psychology’s history, revealing a complex landscape that questions the simplistic story of a linear path toward empiricism. Through profiles of significant yet forgotten thinkers, this work uncovers how their ideas contributed to discussions of the unconscious, mind-body duality, and inner experience.

Written by leading scholars, each chapter offers a unique window into an intellectual movement that continues to influence debates in psychology, philosophy, and beyond. Essential for historians, psychologists, and anyone curious about psychology’s deeper origins, Forgotten Streams is an indispensable reference that fills an important gap, enriching our understanding of psychology’s complex and multifaceted development.

This chapter provides a brief characterization of Immanuel Hermann Fichte’s anthropological and psychological project. After a biographical sketch and an examination of the intellectual context in which Fichte develops his project, this chapter provides a depiction of Fichte’s conception of anthropology and psychology as two different but continuous moments of an empirically founded speculative philosophy of the human soul. It is shown that Fichte conceives of his psychology as a history of the development of consciousness in the thinking, feeling, and willing activities of the human soul.

Resumo O presente texto objetiva analisar a persistência das noções de raça no contexto do pós-Segunda Guerra Mundial a partir das ideias do psicólogo estadunidense Henry Garrett (1894-1973). Para isso, utilizamos como fonte seus trabalhos publicados, bem como as transcrições dos depoimentos onde foi convidado a dar seu parecer sobre a questão da separação das instituições de ensino. Tal estudo se justifica tanto pela trajetória acadêmica de Garrett como pela sua participação destacada nos julgamentos que levaram a Suprema Corte dos Estados Unidos a decretar o fim da segregação escolar no país em 1954 e nas sucessivas tentativas de reverter a nova legislação, de forma a impedir a integração racial nos espaços públicos, estabelecido pelas leis Jim Crow. Colocando-se como defensor da separação das escolas, Garrett empregou seu conhecimento para argumentar que a criação de colégios racialmente mistos traria prejuízos para os alunos, devido à grande disparidade de inteligência e personalidade apresentados entre eles. Palavras-chave: história da psicologia, raça, pós-segunda guerra mundial.

Absztrakt: Írásomban röviden bemutatom a Replika 132. számában megjelenő Társadalmi ontológia blokk legfőbb kérdéseit, problémáit, irányait és fogalmait. Ezzel párhuzamosan vázlatosan kitérek a kérdéskör legfőbb filozófiatörténeti állomásaira, amelyek segíthetnek megérteni a társadalmi ontológia előzményeit, történeti alakulását és kontextusát, továbbá röviden ismertetem a blokkban megjelenő tanulmányok kérdéseit és eredményeit.

This dissertation seeks to substantiate the thesis that Nietzsche's List of Abbreviations Works by Kant in German KrV Kritik der reinen Vernunft. Vol. s III and IV of the Werkausgabe in twelve volumes, edited by Wilhelm Weischedel, Frankfurt/M: Suhrkamp, 1974. KtU Kritik der teleologischen Urteilskraft in KU. KU Kritik der Urteilskraft. Vol. X of Werkausgabe.

Проводится библиометрический анализ трудов всероссийских дореволюционных съездов по педагогической психологии (1906, 1909) и экспериментальной педагогике (1910, 1913, 1916). Анализируются социально-исторические, научно- организационные, личностные и логико-научные характеристики проводившихся научных мероприятий. Определяются показатели общего количества участников, их распределения по географической и профессиональной принадлежности, состава докладчиков (ядра сообщества на базе съездов), тематики сообщений (по частотным терминам и ключевым словам). Показано, что наибольшее количество присутствовавших было из Санкт- Петербурга, Москвы и других городов губернского статуса. Выявлено преобладание среди участников представителей сферы образования (среднего, высшего, а также администраторов и студентов) и медицины (прежде всего, врачей из образовательных учреждений). В ядре научно-исследовательского сообщества на базе съездов больше всего было специалистов из научно-ориентированных областей (психологии, философии и медицины). Ведущей тематикой докладов было рассмотрение методологии и результатов экспериментальных исследований, анализ задач педагогической психологии, изучение психических процессов детей, обсуждение методов исследования, разработка психологических основ преподавания различных учебных дисциплин. На съездах по педагогической психологии больше обсуждались методологические вопросы, а на конференциях по экспериментальной педагогике – конкретные исследования, методические и организационные проблемы. Показано, что выявленные результаты имеют источниковедческую ценность: обнаружены географические центры разработки проблем педагогической психологии, а также малоизвестные персоналии, вклад в психологию которых недостаточно или совсем не описан. Сделан вывод о перспективности применения библиометрических методов для решения наиболее общих задач историко-психологических исследований.

In this contribution I diagnose the current state of historiography, via analysis of thematic and methodological approaches, as well as some recent debates. The paper reveals an attempt by a group of historians to establish a poorly defined "new" and "critical" history as the only correct historiography, rejecting other kinds of historical research. Furthermore, the notorious historiographic debates which took place between 2013 and 2017 reflect underlying tensions and a climate of intolerance within the field. In contrast to reductionist unilateralism, a great variety of approaches, themes and methodologies can be found in recent publications, a trend that is, at least partially, due to the "spatial turn". Rather than trying to determine who is right or advocating a particular direction, the aim of this text is to spark a more constructive dialogue about historiography and a reflection on how to address diversity.

Am Thema der »Intelligenz« entzündeten sich seit dem späten 19. Jahrhundert immer wieder weitreichende und kontroverse öffentliche Debatten um Praktiken, Regeln und Lehren der Unterscheidung. Susanne Schregel gibt erstmals eine Geschichte dieser breitenwirksamen Auseinandersetzungen um die Intelligenz von Menschen, Tieren und Maschinen in Großbritannien und Deutschland (ca. 1880–1990). Dabei zeigt sie, dass es in den oft leidenschaftlich geführten Disputen nicht nur um Intelligenz allein, sondern auch viel grundsätzlicher darum ging, wie eigentlich Differenz, (Un)Gleichheiten und prinzipielle Andersartigkeiten zu verstehen und zu attribuieren seien. Historiografisch rückt auf diese Weise die Veränderlichkeit und Konflikthaftigkeit des Sozialen selbst in den Mittelpunkt.

https://www.campus.de/buecher-campus-verlag/wissenschaft/geschichte/intelligenz-18641.html, erscheint im Herbst 2025.

W artykule omawiam stanowisko Edmunda Husserla wobec psychologii, w szczególności wobec psychologii empirycznej uprawianej w duchu naturalistycznej filozofii. Liczne odniesienia do psychologii w pismach Husserla pokazują, że była ona ważnym punktem odniesienia dla rozwijanego projektu filozofii fenomenologicznej. W artykule pokazuję, że poglądy Husserla dotyczące psychologii ewoluują z początkowo wyłącznie krytycznych w kierunku planów jej zreformowania w oparciu o nową dyscyplinę nazwaną przez niego psychologią ejdetyczną lub fenomenologiczną. Natomiast w "Kryzysie" Husserl uzna, że zreformowana psychologia będzie jedną z dróg dotarcia do fenomenologii transcendentalnej.

The aim of this study was to conduct a bibliometric analysis of the Revista Latinoamericana de Psicología (RLP) journal in commemoration of its fiftieth anniversary in order to discover its evolution as a journal and its scientific production. We extracted a dataset from the Web of Science's principal collection from 1975 to 2017. This contained a total sample of 2,163 scientific documents, which were processed using Excel and SciMat programmes. The bibliometric indicators used were H-Classics, TC2, identification of the most commonly cited authors and journals, and references. We used Lotka's Law to analyse research productivity. Results showed that the content included 48.6% scientific articles and 42.1% book reviews. Spain had the highest number of articles published. Burrhus Skinner, Rubén Ardila, Rogelio Díaz Guerrero, and Albert Bandura were the most commonly cited authors. Analyses revealed certain strengths of and challenges faced by the RLP. Future research should compare these results with journals from other countries.

El presente artículo realiza una revisión del desarrollo y estado actual de la Psicología Chilena. En 1946 se instaura formalmente la formación de Psicólogos en Chile, en 1959 se oficializa la Asociación de psicólogos de Chile y en 1968 se funda el Colegio de Psicólogos de Chile. Esto sitúa a Chile dentro de los primeros países de la región en el desarrollo formal de la disciplina. Actualmente existen 139 programas de formación en Psicología, impartidos en 49 Universidades, sumado a eso a una creciente oferta de programas de Magister y Doctorado en Psicología. Con respecto al desarrollo científico de la disciplina destaca un alza sostenida en el número de artículos publicados destacando que desde el año 2011 se sobrepasa los 100 artículos por año, aunque esta producción está ligada a unas pocas Instituciones y autores que tienen alto protagonismo. Adicionalmente se observa una baja colaboración entre investigadores chilenos y latinoamericanos en investigaciones y productividad cient...

Amanda Labarca fue una connotada educadora chilena que vivió entre los años 1886 y 1975, cuya contribución e influencia a la psicología ha sido recientemente reconocida en Chile. El presente trabajo se propone dar a conocer sus antecedentes biográficos y académicos, por medio de una revisión documental, para luego contextualizar el entramado sociopolítico de la época. Finalmente, se describen sus principales referencias psicológicas en el ámbito educativo. En su transitar, viajó constantemente a Estados Unidos empapándose del trabajo de William James y John Dewey, dos de sus principales maestros, a quienes admiró y dio a conocer sus teorías.

Dissertação de Mestrado realizada sob a orientação da professora Ivone Patrão, apresentada no Instituto Superior de Psicologia Aplicada para obtenção de Grau de Mestre na especialidade de Psicologia Clínica conforme despacho da DGES, n.º 19673/2006 publicado em Diário da Republica 2.ª série de 26 de Setembro, de 2006. Agradecimentos A realização do presente estudo, só foi possível pela colaboração de todos aqueles que contribuíram para a sua concretização. O meu profundo agradecimento à professora Dr.ª Ivone Patrão, pela oportunidade da sua orientação, pela disponibilidade, pelas sugestões, apoio e compreensão demonstrados ao longo do desenvolvimento deste trabalho. A todos os profissionais que possibilitaram o estudo particularmente à Dr.ª Maria de Jesus Lobo Correia responsável pela autorização de recolha dos dados na Maternidade Alfredo da Costa. Agradeço também à Dr.ª Isabel Margarida Mendes e Dr.ª Maria Cristina Canavarro pela cedência das escalas utilizadas nesta investigação e directrizes sugeridas para a realização do trabalho. Às Senhoras enfermeiras das consultas de vigilância pré-natal de todos os serviços onde foi pedido a autorização para a recolha de dados, pela sua preciosa ajuda e solidariedade. Agradeço ao Centro de Educação Jovem da Câmara Municipal de cascais pela facilitação no recrutamento de grande parte das participantes deste estudo. À Dr.ª Ana Eduardo Ribeiro, o meu profundo agradecimento pela sua amizade, incentivo, carinho, disponibilidade e compreensão. Uma palavra de gratidão para todas as grávidas que com a sua participação tornaram possível a realização deste trabalho. Finalmente, à minha família pelo apoio e forma carinhosa como me ajudaram e incentivaram em todos os momentos. RESUMO O objectivo desta investigação foi investigar a possível correlação entre as memórias de infância das práticas educativas parentais e a ligação materno-fetal. Participaram no estudo 60 mulheres grávidas com idades compreendidas entre os 15 e os 38 anos de idade, no 2º ou 3º trimestre de gravidez. A recolha de dados foi realizada por meio da aplicação do Inventory for Assessing Memories of Parental Rearing Behaviour (EMBU) (Perris, Jacobson, Lindstorm, Von Knorring, & Perris, 1980) para as memórias de Infância e da escala de Ligação maternofetal (Cranley, 1980) Por fim, foram encontradas associações estatisticamente significativas entre as memórias de infância para a dimensão suporte emocional face ao pai e a ligação maternofetal e entre o planeamento da gravidez e a ligação materno-fetal. Os resultados foram confrontados com os resultados obtidos na literatura. .

Canadian education from the 19205 to the present, affecting the life chances of Canadians for education, jclbs, and happiness. TIüs paper examines the historical and sociological fOlUldations of the testing movement and the consequences for the people whose lives are affected by the tests they take.

M indfulness-Based Cognitive Therapy (MBCT) is the result of integrating Cognitive Therapy with Mindfulness-Based Stress Reduction (MBSR) program. The treatment involves a total of 8 weekly two-hour sessions. In the sessions, participants are taught to meditate in groups and given homework tasks (self-recording of thoughts, feelings and emotions, meditation practice with a CD guide, etc.). The creators of MBCT, J. Teasdale, Z. Segal and M. Williams set out to find a group-based alternative within cognitive therapy based on the conclusions they had reached in their theoretical model, the ICS for the prevention of relapses in depression. According to this model, psychological intervention should train the capacity to redirect attention toward cognitive modes that break with the mechanism of depression which can trigger a relapse into a depressive episode. Their objective was to create a group treatment for training attention, and which would offer new mental modes and forms of dealing with one's own thoughts, thus impeding access to depressive mechanisms. In their quest for a suitable group treatment for this type of approach they came across Jon Kabat-Zinn and his Mindfulness-Based Stress Reduction (MBSR) program at the University of Massachusetts. This is a therapeutic program that has been validated as effective in the reduction of stress, and has been studied above all in medical illnesses in which the stress component is a key element in their development. The strategy for avoiding relapses, according to MBCT, is to help patients rid themselves of these selfperpetuating and ruminative processes when they feel sad, since behind such ruminative processes is the concept of a "discrepancy": the current state is continually checked against the desired, required or expected state. That is, the person is constantly comparing "how he/she is" with "how he/she ought to be" and measuring the distance between them. The essence of Mindfulness is the intentional use of attention for establishing an alternative configuration of information processing, which is incompatible with the configuration of the depressive mechanism . Training in Mindfulness increases the VOLUME 13. NUMBER 1. 2009. PSYCHOLOGY IN SPAIN

Resumo Com o objetivo de analisar as circunstâncias nas quais as pessoas que vivem em situação de pobreza enfrentam tal condição, investigou-se a tensão entre projetos de vida elaborados a fim de melhorar as condições de saúde, educação, moradia e trabalho, e ...

Este ensaio tem por objetivo interrogar a recepção do pensamento fenomenológico no contexto russo nas primeiras décadas do século XX, no contexto epistêmico da Filosofia e da Psicologia. Contudo, para fins de concisão e como primeira etapa de uma investigação mais ampla, faremos a escolha por dois diferentes autores do cenário russo: Gustav Gustavovich Shpet (1879-1937), eminente filósofo russo, e Lev Semenovich Vigotski (1896-1934), psicólogo russo de grande influência. Justificamos essas escolhas, primeiro, pelo fato de Shpet ter estudado diretamente com Husserl e por ter contribuído para a difusão da fenomenologia na Rússia e na URSS, além de ter avançado uma visão própria a respeito da fenomenologia em diálogo com a Filosofia de Hegel. Segundo, porque Vigotski é um autor proeminente na Psicologia brasileira, mas cuja obra ainda carece de uma revisão especialmente atenta à construção de seu projeto e de suas influências. Terceiro, porque há uma linha de influência direta entre Shpet e Vigotski que pode, assim, nos ajudar a iluminar parte desse complexo quebra-cabeças conceitual, epistemológico e histórico.  Sendo assim, na primeira parte, apresentamos as principais ideias do pensamento de Edmund Husserl, dando-se ênfase à suas definições de Psicologia Descritiva e de fenomenologia transcendental, as quais serão importantes para as discussões seguintes. Em seguida, contextualizarmos a recepção de seu pensamento no cenário russo, destacando a obra de G. Shpet como seu importante receptor e mediador. Por fim, a recepção fenomenologia na obra do psicólogo soviético L. S. Vigotski; para tanto, daremos destaque a três pontos fundamentais: a sua crítica metodológica à fenomenologia e a incorporação de temas fenomenológicos em suas investigações, bem como algumas interfaces de influência de G. Shpet sobre suas teses. Dessa forma, como pano de fundo de nosso estudo, encontra-se o interesse pela interface entre Filosofia e Psicologia e a influência contextual, social e política, em sua ecologia epistêmica, o que nos exige uma visão ampla a respeito dos intercâmbios, das trocas e das influências mútuas na construção do conhecimento.

It is said that the processes of learning are those of knowledge acquisition. Pedagogy is, then, designed in accordance with various theories of knowledge. In this paper, against the recent exaggeration about the representationalistic theory of knowledge, I argue strongly for the significance of a theory dealing with noncognitive foundations of knowledge acquisition, through tracing L. Wittgenstein's On Certainty.

Pankalla, A., Kośnik, K., Stasiorczyk, J. (2025). Psychological Anthropology of the Early Slavs. A Naturalistic Slavic Conception of Human Development. W: E. Kramer, I. Błocian, S. Maruszewski (red.), Living according to Nature. Volume One. Myths, Insights, and Perspectives (s. 70-88). Brill.

Historienne des religions « Sociologie des maladies mentales » : un livre de référence En 1965, paraissait un ouvrage intitulé « Sociologie des maladies mentales » 1 , de Georges Bastide 2. Ce livre, « au grain serré », est salué dés sa parution, par l'ethnopsychiatre Georges Devereux, par le psychiatre R. Castel et même par le sociologue Alain Besançon, particulièrement élogieux : « immenses lectures, clarification patiente de concepts enchevêtrés, critique serrée des résultats, confrontation de ce qui est confrontable, conclusions hardies quant au fond, modestes quant à l'énoncé ». Ce qui est vrai. Mais le projet de Georges Bastide est tout sauf modeste : il veut fonder la sociologie des maladies mentales. Il pose la question avec une élégance un peu technique : « peut-on faire une place aux facteurs sociaux dans l'étiologie des maladies mentales ? ». Et évidemment, si oui, laquelle ? Pour cela, il commence par « établir le cadastre » des disciplines engagées dans la question de la maladie mentale. C'est louable… Il s'agit d'éviter des confusions voire des conflits entre chercheurs, et de garantir l'indépendance des diverses sciences de l'homme et des disciplines concernées : la psychiatrie sociale, qui se réserve le comportement social morbide des individus atteints de troubles mentaux ; la sociologie des maladies mentales, qui s'intéresse aux collectivités et aux groupes-notamment à ceux qui se forment spontanément ou non dans les hôpitaux psychiatriques ; l'ethnopsychiatrie qui établit des corrélations entre faits ethniques et types de maladies. Il faut ajouter des disciplines (on dit alors des « sciences, mais c'était « avant ») un peu spécialisées : « l'écologie » 3 , qui apporte à la sociologie des maladies mentales la reconnaissance d'une distribution spatiale particulière des psychoses organiques et fonctionnelles (mais qui ne parvient pas à en saisir les causes). Et la psychiatrie industrielle : qui comme son nom l'indique s'intéresse aux psychopathologies liées à l'industrialisation, et elles sont nombreuses, et parfois lourdes. La sociologie des maladies mentales a une histoire dont l'évolution conceptuelle va de Comte à Durkheim et de Freud à Sullivan et Parsons. Bastide dégage nettement les deux grands types d'approches théoriques qui distribuent la discipline : les unes qui partent de la psychiatrie pour aller vers la sociologie, les autres qui vont de la sociologie vers la psychiatrie. Le sociologue se réservant le droit de rétablir le réseau de communication entre les trois domaines ainsi délimités, théoriquement et pratiquement.

En Argentina, el clima de inclusion politico-social propugnada por la ley de sufragio universal sancionada en 1912 gradualmente comenzo a involucrar al Estado en una forma distinta de intervencion en lo social. En ese nuevo contexto de democracia ampliada se expandieron los objetivos de la psicologia experimental hacia consideraciones aplicadas a los problemas del trabajo. Por un lado emergio la psicotecnia, que aporto una perspectiva economico-productiva de la distribucion social de las fuerzas de trabajo. Pero por otro lado, las conceptualizaciones de Enrique Mouchet, incluyeron en lo laboral posturas humanistas y valorativas de inspiracion orteguiana. Desde esta perspectiva la “ensenanza tecnica” como factor de humanizacion propuso otra forma de articulacion del individuo y lo social que contemplaba elementos subjetivos. Se trataba asi de “exaltar” la vida espiritual del hombre a partir de una ensenanza integral que incluya lo intelectual, moral, fisico y laboral-productivo. A la...

Se presenta un contexto teórico y metodológico para una propuesta de instrucción de sistemas psicológicos a partir de parámetros de análisis meta-teórico y de modelos metacientíficos concretos, con el objeto de resituar los cursos de sistemas psicológicos y sus ejercicios intelectuales y procedimentales en el subsistema de la epistemología de la psicología. En primer lugar, se caracteriza el lugar de los sistemas en el desarrollo de la psicología. En segundo lugar, se describen discusiones a nivel internacional, regional y local acerca de la sistematología como contenido curricular en la formación de psicólogos. En tercer lugar, se describe el campo de los estudios de la theoretical psychology anglosajona, donde el estudio comparado de los sistemas psicológicos es una parte central. En tal contexto programático, la sistematología, lejos de ser el ejercicio enunciativo de los conceptos de los diversos sistemas psicológicos, constituye una disciplina metateórica del nivel empírico de ...

Recuperando el marco esbozado en un análisis anterior, el presente trabajo describe una propuesta de enseñanza de sistemas psicológicos a partir de parámetros de análisis meta-teórico y de modelos meta-científicos concretos, con el objeto de resituar los cursos de sistemas psicológicos en la sistematología como parte del subsistema de la epistemología de la psicología. Se describen tres cuestiones centrales para la sistematología en la formación de psicólogos: la importancia del trabajo sobre fuentes primarias a partir de recursos pedagógicos específicos para el desarrollo de competencias y actitudes científicas, la necesidad de disponer de uno (o varios) conjuntos de parámetros fijos para analizar comparativamente los sistemas teóricos, y los problemas, criterios y opciones al momento de contextualizar dicho análisis meta-teórico comparativo en modelos meta-científicos comprehensivos pertenecientes a la filosofía de la ciencia y de la psicología. Se concluye sobre la necesidad de t...

Stanica za savjetovanje pri izboru zvanja osnovana je 19. lipnja 1931. odlukom Izvršnog odbora Zavoda za unapređivanje obrta Komore za trgovinu, obrt i industriju u Zagrebu. Glavna joj je zadaća bila savjetovanje mladih pri izboru obrtničkih ili trgovačkih zanimanja kao i pri izboru stručne škole, a na osnovi liječničkog pregleda tjelesne razvijenosti i zdravlja te psihologijskog testiranja sposobnosti i sklonosti. Osnutak Stanice za savjetovanje pri izboru zvanja može se smatrati početkom razvoja primijenjene psihologije u Hrvatskoj. Tijekom 17 godina djelovanja Stanicu (kasnije preimenovanu u Zavod) posjetilo je preko 30.000, a psihološki je testirano oko 20.000 osoba. Iako se posljednjih godina djelovanja Stanice/Zavoda broj ispitanih drastično povećao, Zavod je ugašen, dok je psihotehnika (prevladavajuća djelatnost Zavoda) izbačena iz nastavnog programa Psihološkog instituta Sveučilišta u Zagrebu. Ključne riječi: Trgovinsko-industrijska komora, Stanica za savjetovanje pri izboru...

This essay has a twofold aim; first, it analyses the procedures in effect from 1588 until the pontificate of Benedict XIV, which defined the respective forms of beatification and canonization procedures. Next, the ways in which the Roman papal curia verified miracles performed through servants of God is discussed. Then, the history of sainthood is approached here from the perspective of canonical confirmation of this status: the discussion focuses on the acts and proceedings by which an individual’s life, virtues, writings, and miracles were assessed to establish whether
the person merited the appellation of saint within the church. Papal authorities also examined the case for martyrdom, investigating the circumstances of those who died for their faith, a practice that is still carried out today.

This article reviews the various myths concerning the Sumerian - Mesopotamian Lilith and the astrological Black Moon. Popular misconceptions surround the interpretation of this astrological factor, and this can be traced to the metamorphosis of Lilith through history.

The early identification of sociopathic and psychopathic traits in youth presents a crucial opportunity for forensic sciences to mitigate future criminal behavior. This research explores the ethical dimensions of profiling potential offenders in their formative years through the lens of Thomas Aquinas, whose extensive writings examined the connection between the human mind and divine intellect, synthesizing knowledge to bridge reason and faith. By analyzing the cases of Mary Bell and Ted Bundy, this paper examines how early behavioral indicators of psychopathy and sociopathy were either overlooked or mishandled, leading to devastating consequences. Special attention is given to forensic challenges in third-world countries, where limited resources, corruption, and systemic barriers complicate early detection and intervention. Additionally, the study evaluates the role of artificial intelligence in forensic profiling, weighing its benefits in enhancing accuracy and efficiency against ethical concerns regarding bias, stigmatization, and misuse. The findings emphasize the necessity of balancing scientific advancements with ethical considerations to ensure that early identification efforts prioritize rehabilitation over criminalization. Concluding with a reflective analysis, this paper considers how Aquinas' philosophical framework has influenced the researcher's personal growth and professional aspirations, envisioning a future where forensic science integrates technology, ethics, and psychology to create more just and effective crime prevention strategies.

О. І. САУРІНА, старший викладач кафедри культурології 4 Національний університет біоресурсів і природокористування України Анотація. Стаття присвячена аналізу змін, що супроводжують процес еволюції сімейного життя. Акцентовано увагу на динаміці відходу від традиційних соціальних зв'язків. Виявлено, що сучасні шлюбні та сімейні стосунки засновані на емоційному спілкуванні, "чистих відносинах" (Е. Гідденс). Ключові слова: сім'я, традиційні соціальні зв'язки, сучасна сім'я, емоціне спілкування, ставлення до дітей, емоційна демократія Актуальність. У сучасну добу суттєві зрушення відбуваються у переосмисленні себе та у формуванні зв'язків з іншими. Зміни, що зачіпають особисті й емоційні сфери виходять далеко за межі будь-якої конкретної країни. Одні й ті ж питання спостерігаємо майже всюди, вони відрізняються лише ступенем і відповідним культурним контекстом. На думку англійського соціолога Е. Гідденса, серед усіх змін, що відбуваються сьогодні, найважливішими є ті, що відбуваються в нашому особистому житті -емоційному, шлюбному та сімейному. Український вчений Я. Грицак вважає, що сім'я як соціальна одиниця чітко дозволяє розуміти напрям, характер і наслідки змін, які переживало людство за час існування своєї історії . Зміни нерівномірно виявляються у різних країнах і культурах, нерідко наражаючись на опір активних представників суспільства. Так, у багатьох країнах ведуться інтенсивні дискусії про рівність статей, регулювання сексуальності та майбутнє сім'ї. Одначе, існує ряд країн, в яких подібні намагання активно пригнічують авторитарні уряди або фундаменталістські групи. У багатьох випадках ці протиріччя є національними чи місцевими. Політики й активісти регулярно посилаються на негаразди сучасного сімейного життя та проголошують повернення до традиційної сім'ї, залишаючи поза увагою той факт, що протягом кількох століть сім'я значно модифікувала. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Гідденс Е., виходячи з соціологічних досліджень, аналізує зміни, що відбуваються із сім'єю. Грицак Я. у лекції "Шлюб і сім'я", прочитаній ним у курсі "Вибрані питання

Information about Duane M. Rumbaugh’s family, education, and career is presented in the first section. In a second section, information about Rumbaugh’s publications from 1962 to 2015 is presented, and details about his early research publications are provided. Although a few of his early publications involved applied research with humans, most of his early programmatic research involved various non-human primates, modifications of research equipment, and development of new measures of learning sets. Implications of the early research for later research also are discussed.

La tesis de la continuidad entre el romanticismo y el pensamiento posmoderno se ha transformado en un lugar común. Se fundamenta en que ambos tendrían el denominador común del irracionalismo, contrapuesto a la racionalidad propia de la Ilustración. El debate
acerca de la posmodernidad es, al mismo tiempo, una discusión acerca de la esencia de la Ilustración. Considerar, en este contexto, la cuestión filosófica del amor, y su relación con el concepto de persona, puede aportar datos importantes a este análisis. Se propone en estas
líneas que la dialéctica eros-ágape, presente de distinta forma tanto en el iluminismo como en el romanticismo, es notoria también en el pensamiento posmoderno. Esta dialéctica sería un aspecto particular de otra, más amplia, que explicaría la continuidad en la diferencia entre
la ilustración, el romanticismo y la posmodernidad. Por otro lado, se sostiene que esta mirada sobre la posmodernidad puede aportar una serie de claves para interpretar algunos fenómenos actuales.

Este livro busca preencher uma lacuna no conhecimento da Psicologia Escolar, ao analisar os projetos do governo municipal de São Paulo na Educação e a participação da Psicologia e dos psicólogos em suas orientações. Abrange o período da década de 30, com a instalação dos Parques Infantis, até a extinção do Serviço de Psicologia Escolar, no final de 1989.

In this third and last part, Baillarger presents other examples of psychic hallucinations. He describes patients whose voices “speak in idea”, are “inner voices”, come from the epigastrium, are “thoughts at a distance”, etc. In all these cases, Baillarger remarks that they are not really voices, i.e. they are reported as voices often “for lack of another expression that better conveys what they are experiencing”. Sometimes the patients have to postulate a special faculty for hearing them, or a sixth sense, or admit the existence of conversations “soul to soul”, by magnetism, etc. All these instances lack the sensorial quality that is typical of psycho-sensory hallucinations, and are more akin to thoughts than to perceptions.
Baillarger concludes that his claim that these hallucinations are purely psychic is based:
1. On the way they are experienced: patients hear thoughts, converse from soul to soul by inspiration, hear voices that make no noise, etc.
2. On the observations made by mystical authors, who distinguished intellectual and bodily hallucinations.
3. On the existence of two kinds of hearing hallucinations in dreams.
4. On the distinction made by some patients who have experienced successively or simultaneously two distinct kinds of false perceptions of hearing.
5 On the observation by some patients that the voices they are experiences are soundless, and that admit that the word voice is not appropriate for what they are experiencing.

This essay argues that while Plato’s anamnesis emphasizes transcendental, intuitive truths, and Aristotle’s reasoning prioritizes empirical observation, their integration provides a holistic understanding of knowledge that bridges the gap between subjective insight and objective reasoning. Through modern perspectives such as Kuhn’s paradigm shifts and phenomenological insights, it becomes evident that intuition and empirical observation are not mutually exclusive but interdependent tools in the pursuit of understanding

Самотність – це апріорний феномен, що так чи інакше торкається життя кожної без винятку людини. Як соціальна істота людина іманентно тяжіє до розкоші спілкування, яке будучі однією зі стрижневих цінностей втілює динаміку соціалізації, радості й тривоги, віру і сумніви, прагнення бути затребуваним, взаємодопомогу і т.п. Але зрілість як акме-стан духовного буття особистості не завжди передбачає сфокусованість на колективний формат визнання, на пріоритет феномену «Ми». Зрілість може втілювати і свідому потребу у відособленні (усамітнені). Відчуження і самота (вимушені чи свідомі) можуть стати фундаментом життя, виживання, духовного зростання, самоствердження тощо. Самотність як феномен духовного життя особистості – це не завжди антипод комунікації, адже всі доленосні рішення людиною приймаються на самоті, сам-на-сам зі своїм «Я», зі своєю совістю, на своєму шляху до самого себе

У статті представлено християнсько-орієнтовану парадигму аксіологічного виміру автентичної природи людини.  В християнській психології людина постає як цілісна комплементарна єдність тіла-душі-духа. Суть автентичної природи людини визначає сакраментальність. Остання постає як аксіологічна характеристика та трансцендентальне джерело розвитку особистості – передумова її самопізнання, самовизначення та самовдосконалення. Сакраментальність як аксіологічну характеристику людини роз­криває положення, за яким людина є носієм незнищенного трансцендентного Божого образу. Усвідом­лення цієї даності ініціює в людини прагнення своїми думками, вчинками, діями відповідати образу Бога, бути гідним Його. Дві закономірності характеризують реалізацію сакраментальності як транс­цендентального джерела розвитку особистості: онтологічний синергізм та онтологічний динамізм. Онтологічний синергізм полягає у співдії божественного з людським, яку визначають три важливі моменти. По-перше, бо­жественне і людсь...