Міжгруповий розмах мінливості краніометричних ознак українців Чернігово-Сіверщини XVII–XIX ст. (чоловіки)

Development and modernization of social sciences: experience of Poland and prospects of Ukraine: collective monograph, 2017

Організаційна психологія. Економічна психологія, 2023

У статті описано сутність ціннісно-мотиваційного компонента психологічної готовності до здійснення професійної кар’єри працівників сфери креативних індустрій. Проаналізовано рівень розвитку його складових (кар’єрних цінностей та мотивації до кар’єри). Визначено взаємозв’язок між складовими ціннісно-мотиваційного компонента, його загальним показником та чинниками мікрорівня (характеристиками персоналу), мезорівня (характеристиками організації) та макрорівня (характеристиками суспільства), які впливають на їх розвиток.

Мета. Аналіз практики транслітерування українських назв сортів рослин та передавання іншомовних назв засобами української мови, а також особливостей написання сортових назв у фаховій літературі. Результати. Сортові назви, як особлива категорія, потребують збереження свого первісного графічного або звукового вигляду в іншій мові. Цього можна досягти безпосереднім включенням оригінальної назви до українського тексту або практичним транскрибуванням, але не транслітеруванням, або перекладом. У іншому випадку, для включення до текстів на латиниці українські назви транслітерують. Транскрибування/транслітерування в обох напрямах здійснюють з мови-джерела, хоч, як свідчить практика, в деяких українських виданнях безпідставно послуговуються російською як мовою-посередником. Аналіз вітчизняних наукових видань свідчить про ігнорування деякими з них рекомендацій Міжнародного кодексу номенклатури культурних рослин, що не сприяє успішному науковому спілкуванню в умовах світової глобалізації. Висновки. Іншомовні назви сортів рослин треба вводити до українського тексту, зберігаючи оригінальне написання або за допомогою практичної транскрипції. Запозичення іншомовних назв здійснюють транскрибуванням безпосередньо з мови-джерела; якщо мови не мають латинської абетки, допустимим є транскрибування латинізованої назви. Рекомендації Міжнародного кодексу номенклатури для культурних рослин щодо графічного виділення в тексті сортових назв за допомогою одинарних лапок та написання всіх слів сортової назви з великої літери потрібно застосовувати в іншомовних публікаціях та варто поширити, принаймні, щодо застосування одинарних лапок, в україномовній спеціальній літературі. Українські назви транслітерують згідно з діючим нормативом. Ключові слова: сортова назва, Міжнародний кодекс номенклатури культурних рослин, правопис, номенклатура.

Анотація. Стаття присвячена специфіці монографічного дослідження музейних пам’яток із застосуванням мультидисциплінарного підходу. Автор розкриває історико-культурну інформацію, що несуть середньовічні шаблі: уточнює датування, висуває та обґрунтовує гіпотези щодо їхньої етнокультурної приналежності та особливостей бойового використання. Для всіх, хто цікавиться питаннями наукової інтерпретації музейних пам’яток, історичної пам’яті, музейної справи. Ключові слова: Культура, історична пам’ять, середньовічна шабля, наукова інтерпретація музейних пам’яток. Аннотация. Статья посвящена специфике монографического исследования музейных памятников, используя мультидисциплинарный подход. Автор раскрывает историко-культурную информацию, содержащуюся в средневековых саблях: уточняет их датировку, выдвигает и обосновывает гипотезы их этнокультурной принадлежности и боевого использования. Для всех, кто интересуется вопросами научной интерпретации музейных памятников, исторической памяти, музейного дела. Ключевые слова: Культура, историческая память, средневековая сабля, научная интерпретация музейных памятников. Summary. The article is devoted to specificity of monographic investigation of museum memorials with using multidisciplinary approach. The author reveals the historical and cultural content of medieval sabers: refines the age of these museum values, brings and substantiates the hypothesis about their ethnical specificity and combat using. This scientific work is intended for all, who shows interest to issues of scientific interpretation of museum memorials, historical memory, museum activities. Key words: Culture, historical memory, medieval sabre, scientific interpretation of museum memorials.

Стаття відтворює номінативну, персонажну, акціональну систему демонімного простору Гуцульщини, представлену в повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». Змодельовано структурну організацію демонологічної лексики: виділено 4 лексико-семантичні групи: назви демонічних персонажів; назви реальних людей, наділених незвичайними здібностями; назви дій, виконуваних демонічними персонажами та людьми з надлюдськими здібностями; назви явищ природи, наділені народною фантазією надприродними властивостями. У межах кожної групи проаналізовано лексичне наповнення з точною фіксацією назв у текстовому дискурсі, принципи номінації демонічних істот, семантику демонімів з увагою до їхньої етимології. Розвідка націлена на вияв регіональної самобутності демонічного простору повісті, а тому запропоновано лінгвістичний опис явища крізь призму етнолінгвістичих та діалектологічних студій.

Information, Computing and Intelligent systems

Об'єктом досліджень, яким присвячена стаття, є процеси обчислення мультиплікативних операцій модулярної арифметики, які виконуються над числами, довжина яких на порядки перевищує розрядність процесорів. Ціль досліджень полягає в прискоренні виконання важливої для криптографічних застосувань операції модулярного множення над числами, розрядність яких значно перевищує розрядність процесора, за рахунок організації паралеьного обчислення фрагментів модулярного добутку на багатоядерних комп’ютерах. В якості основного шляху досягнення поставленої мети в представлених статею дослідженнях використано розпаралелювання на рівні обробки бітів множника та застосування групової редукції Монтгомері з використанням передобчислень, що залежать лише від модуля, котрий для криптографічних застосувань є частиною відкритого ключа, що дозволяє вважати його сталим. У статті теоретично обґрунтовано, розроблено та досліджено спосіб паралельного виконання базової операції криптографії з відкритим кл...

Prikladnì pitannâ matematičnogo modelûvannâ, 2023

новану клітинну структуру у порівнянні з частинками першого типу. Змодельовані профілі показують, що тиск рідини швидко падає на поверхні частинок на відміну від ділянок, розташованих ближче до центру частинок. Крім того, більш істотне загальне зниження відбувається, коли частинки різного розміру наближаються до краю середовища. З іншого боку, в мікропорах частинок можна спостерігати помітне уповільнення падіння тиску рідини. Ключові слова: процеси фільтрації, чисельне моделювання, паралельні обчислення, середовища з нанопористими частинками.

International neurological journal , 2022

https://doi.org/10.37321/immunology.2021.4-01Актуальність. Раніше неодноразово повідомлялося про ефективність внутрішньовенної імуноглобулінотерапії в деяких дітей з розладами аутистичного спектра (РАС) без уточнення критеріїв відбору потенційних респондентів на імунотерапію. Мета: оцінити ефективність і безпечність 6-місячного курсу високодозової імуноглобулінотерапії при імунозалежній енцефалопатії з клінічною картиною РАС у дітей з генетичним дефіцитом фолатного циклу (ГДФЦ). Матеріали та методи. Досліджувану групу (ДГ) ретроспективного аналізу становили 225 дітей віком від 2 до 9 років із РАС, асоційованим із ГДФЦ, які отримували імуноглобулін внутрішньовенно в дозі 2 г/кг/міс протягом 6 місяців. До контрольної групи (КГ) увійшли діти з РАС, асоційованим із ГДФЦ, з аналогічним розподілом за віком і статтю, які отримували лише немедикаментозну реабілітаційну підтримку. Методом полімеразної ланцюгової реакції з рестрикцією виявляли такі патогенні поліморфізми, як MTHFR 677 C>T, MTHFR 1298 A>C, MTRR A>G і MTR A>G у різних комбінаціях. Динаміку психіатричних симптомів оцінювали за шкалою Aberrant Behavior Checklist (ABC). Результати. Вірогідне покращення за шкалою ABC було досягнуто в 199 із 225 дітей ДГ (88 % випадків; p < 0,05; Z < Z0,05). Паралельно відзначали позитивну динаміку інших клінічних проявів фенотипу ГДФЦ: PANS/PITANDS/PANDAS (у 27 із 32 % випадків; p < 0,05; Z < Z0,05), епілепсії (у 33 із 43 % випадків; p < 0,05; Z < Z0,05) та шлунково-кишкового синдрому (у 69 із 82 % випадків; p < 0,05; Z < Z0,05). Позитивної динаміки з боку симптомів ураження пірамідного та мозочкового трактів зареєстровано не було (p > 0,05; Z > Z0,05). Досягнуто зниження загального герпесвірусного навантаження та збільшення абсолютної кількості природних кілерів (NK) у периферичній крові (p < 0,05; Z < Z0,05). Майже повне зникнення МР-симптомів лейкоенцефалопатії спостерігалося в 69 із 88 % випадків у ДГ (p < 0,05; Z < Z0,05). Висновки. Внутрішньовенний імуноглобулін у високій дозі справляє комплексний полімодальний позитивний вплив на прояви ГДФЦ, включаючи РАС, екстрапірамідні порушення, обсесивно-компульсивний синдром, епілептиформну активність кори головного мозку, імунозапальне ураження кишечника, дефіцит NK-клітин і лейкоенцефалопатію

Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права

У статті аналізується проблема імплементації сімейно центрованого підходу в процес психологічного супроводу родин,які виховують дітей з особливими потребами. Основний вектор забезпечення ефективного психологічного супроводу зміщується з дитино центрованого підходу у сімейно центрований підхід. Також в статті розглянуті сучасні наукові дослідження проблеми психологічного супроводу дітей з особливими потребами та їх сімей, де ефективність супроводу залежить від мультидисциплінарного підходу в процесі побудови конструктивних взаємин дітей і батьків та профілактики дисгармонійних відносин, міжособистісних конфліктів у родині. Сучасний процес психологічного супроводу сім’ї, яка виховує дитину з обмеженими можливостями здоров’я, необхідно будувати на основі розкриття особистісно-розвиваючого потенціалу сім’ї, де потенціалом сім’ї є внутрішні ресурси сім’ї (дитячо-батьківські, подружні та інші), які дозволяють ефективно вирішувати виникаючі труднощі, а також особистісно зростати і розвиват...

Ramachandra P. et al. (2014) із США користуючись національною базою даних вивчили поширеність уролітіазу у дітей із спінальними дизрафіями і встановили, що у таких дітей у 16 разів частіше виникають конкременти у сечових шляхах, ніж у дітей без патології хребетного стовпа. Lebowitz RL, Vargas B. (1987) описали досвід лікування 22 хворих дітей із конкрементами сечового міхура. Найбільш поширеними причинами були: наявність стороннього тіла в сечовому міхурі, інфікування Proteus, екстрофія сечового міхура, наявність кишкової слизової в сечовому тракті. Schwartz BF, Stoller ML. (2000) серед причин утворення каменів у сечовому міхурі у дітей вказали на такі як дієта, порушення сечовипускання і нескориговані анатомічні вади (клапани задньої уретри чи міхурово-сечовідний рефлюкс). Наводимо клінічний випадок успішного лікування конкрементів сечового міхура у дитини із спінальним сечовим міхуром як наслідок перенесеної хребетної спино-мозкової травми. Дитина М., 17 років (історія хвороби №5919) госпіталізований в хірургічне відділення №2 Житомирської обласної дитячої клінічної лікарні 20.05.13 із скаргами на неможливість самостійного сечопуску, зміни в сечі. Із анамнезу відомо, що у 2010 році отримав важку ХСМТ, оперований. В тому ж році у зв’язку із порушенням функції тазових органів дитині накладалась епіцистостома. У 2012 році діагностовано конкременти сечового міхура. Госпіталізований для проведення літотрипсії. Результати обстежень: Загальний аналіз крові Нв – 123 г/л, ер. – 3,9 х 109/л, КП – 0.9, лейк. – 11.0 х 109/л, ШОЕ – 10 мм/год. Загальний аналіз сечі: 21.05. білок 0,198 г/л, лейк вел к-ть в п/з, еп пл 8-10 в п/з. 29.05. білок 0,257 г/л, лейк 70-80 в п/з, ер зм вел к-ть в п/з, ер незм 35-40 в п/з, еп перех 5-6 в п/з, слиз +, бактерії ++. УЗД нирок: дифузні зміни паренхіми обох нирок з явищами набряку. Ехоознаки деформації збиральної системи з обох боків. Ехоознаки конкрементів (д 3-4 мм) лівої нирки. Лівобічна пієлокалікоектазія (лох 7 мм, чаш 3 мм). Оглядова урографія: конкременти сечового міхура (ЕЕД 1 мЗв). Біохімія крові: заг білок 75 г/л, альб 43 г/л, заг білірубін 11,7 мкмоль/л, креатинін 70 мкмоль/л, сечовина 5,2 ммоль/л, калій 4,08 ммоль/л. Бак висів сечі: proteus mirabilis м.ч. 1 млн/мл (стійкий до всіх препаратів). Дитина консультована педіатром, окулістом, нейрохірургом. В ході обстеження встановлено діагноз: Сечокамяна хвороба: конкременти сечового міхура. Спінальний сечовий міхур. Вториний хронічний цистіт. Стан після перенесеної важкої ХСМТ. Переломовивих Т12, L1 хребців з компресією спиного мозку. Нижній парапарез з порушенням функції тазових органів. Стан після операцій (2010 р.). Після курсу проведеної антибактеріальної терапії, дитині 24.05.2013 р. проведена контактна цистолітотрипсія (Хід операції: після обробки зовнішніх статевих органів неостерилом виконано встановлення уретероцистоскопа 23 Шр. Інстиляція фурациліну 100,0. Ревізія уретри та сечового міхура. Виявлено бульозно-змінену слизову сечового міхура. Стінка сечового міхура трабекулярно змінена, відмічається маса псевдодивертикулів, поширення вічок сечоводів, 4 конкременти максимальним розміром до 2,3 см. Виконано літотрипсію (пневматичний літотриптор «Літокласт»), видалення дрібних фрагментів конкрементів, санацію фурациліном (у об’ємі до 5 літрів). Слизова контактно кровоточить. Уретероцистоскоп видалено, встановлено катетер Фолея 20 Шр.) під загальним в/в наркозом. Тривалість операції 1 год 25 хв. В післяопераційному періоді призначено інфузійну терапію, транексамову кислоту, антибактеріальну терапію (цефтріаксон), промивання сечового міхура (фурацилін+гентаміцин). 30.05.13р. виписаний додому у відносно задовільному стані. Таким чином, проблема каменеутворення є актуальним питанням у хворих із дисфункцією сечового міхура любої етіології з огляду на те, що для деривації сечі існує необхідність постановки епіцистостомічних дренажів на тривалий час. Малоінвазивні методи лікування СКХ у хворих із дисфункцією сечового міхура дають можливість мінімізувати пошкодження стінки сечового міхура, скоротити післяопераційний період.

Східноєвропейський історичний вісник

Мета дослідження – розкрити один з аспектів соціальної еволюції шляхти у кінці XVIII – початку XX ст., зокрема її входження складу парафіяльного духовенства. Методологія дослідження базується на принципах історизму, науковості, верифікації, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (просопографічних, історико-типологічних, історико-системних) методів. Наукова новизна: переглянуто та спростовано твердження про масове залучення шляхти до складу духовенства, що панують у вітчизняній історіографії. З’ясовано, що їхня питома вага серед рядового кліру становила заледве 10–14 %. Проаналізовано соціальні фактори, що спонукали шляхтичів обирати духовне служіння. Висновки. За австрійської доби шляхта Галичини продовжувала розглядати священництво як одну з прийнятних для себе сфер діяльності. Упродовж ХІХ – початку ХХ ст. особи шляхетського походження становили серед духовенства до 10–14 %. Це показник значно нижчий, аніж дані, якими попе...

Східноєвропейський історичний вісник

Мета дослідження – розкрити значення реєстрації королівських привілеїв у Перемишльських гродських судових актах для визначення майнового і правового становища Лішнянського монастиря. Наукова новизна дослідження вбачається у віднайдені копій королівських привілеїв та укладенні їхнього реєстраційного списку. Методологія дослідження – базується на використанні аналітичної та синтетичної критики історичних документів. Використано методи співставлення та порівняння різних копій королівських привілеїв, які збереглися до нашого часу і в різні історичні періоди вносилися до гродських актових книг. Висновки. На кінець XVII ст. монастирський фільварок Лішнянського монастиря набрав чіткого окреслення. Завдяки королівським привілеям було створене економічне підґруття для функціонування обителі. Розглянуті нами привілеї, окрім економічної складової, містили в собі питання про регулювання адміністративного управління монастирем. Адже розглядувана нами обитель була розташована на ґрунтах, які вход...

Психологічне благополуччя є досить складним феноменом, який включає в себе задоволеність життям, психологічне здоров’я, щастя людини. У більш широкому розумінні психологічне благополуччя визначається як позитивний саногенний потенціал людини, від якого залежить успішність реалізації життєвих завдань та планів, наявність відповідних ресурсів для досягнення цілей та підтримання психологічного здоров’я людини. Однією з провідних умов досягнення психологічного здоров’я та благополуччя є життєздатність особистості

Національна академія наук України Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов На правах рукопису БОБОШКО ТЕТЯНА МИХАЙЛІВНА УДК 811.111+81'42 ОЦІННІ РЕСПОНСИВНІ ВИСЛОВЛЕННЯ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ (на матеріалі американських і британських художніх творів початку ХХІ століття) 10.02.04 -Германські мови Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Науковий керівник Чайка Лариса Василівна, кандидат філологічних наук, доцент Київ -2015 Уперше поняття оцінки як лінгвістичної категорії було введено в науковий обіг на початку XX століття швейцарським мовознавцем Ш. Баллі [10, с. 208], котрий зазначав, що оцінка -це своєрідна реакція на вербально виражене явище чи предмет у широкому діапазоні відносин: залежно від того, чи даний предмет викликає радість або смуток, корисний він чи шкідливий, хороший або поганий, а також чи відповідає принципам моралі. Інтерес лінгвістів до робіт представників шкіл аналітичної філософії (20-60-ті роки ХХ ст.) зумовлений тим, що вони започаткували вивчення проблем семантики, синтаксису і прагматики оцінних слів, їх функцій у тексті, комунікативних властивостей і застосування у повсякденному мовленні [8]. Зокрема, у семіотичній концепції стверджується, що знак може вживатися з інформативною, оцінною, спонукальною та системною метою [21, c. 24]. У цей період під впливом ідей Л. Вітґенштайна сформувалось питання про комунікативну мету оцінного висловлення [28], в дослідженнях встановлено, що «головне призначення оцінних висловлень полягає не в повідомленні фактів, а в створенні впливу», тобто естимаційна складова відображає прагматичний аспект знакової ситуації [149; 208, с. 16]. Ці положення сприяли визначенню умов та інтенцій вживання лексем «добро», «зло», «обов'язок», «бажання», «задоволення» у мовленнєвих актах [88]. Зазначалось, що певна сума якостей об'єкта спричинює його кваліфікацію як хорошого [131, с. 81]. Розвиток дослідження привів до того, що напрямок комунікативного аналізу текстів із оцінною складовою узгоджувався з концепцією значення як вживання слова, що була сформульована в 50-ті роки ХХ століття під впливом ідей «пізнього» Л. Вітґенштайна та Дж. Остіна. Згідно з цією концепцією, значення слова визначалось через відповіді на такі питання: 1) для чого використовується слово?; 2) в яких умовах доречно 19 використовувати слово з даною метою? [28; 147]. Відповідно до цього підходу, в оцінному дискурсі виокремлено дві категорії предикатів, які виконують певні функції та пов'язані з інтенцією мовленнєвого акту: «Аслова» (aptness-words), що позначають властивості об'єктів через ту психологічну реакцію, яку вони викликають у людини (e.g. wonderful, terrible, boastful, joyful, annoying, generous etc.), й протиставлені дескриптивній лексиці, та «Джі-слова» (gerundive words), які «вимагають» від людини певних дій (e.g. approving, disgraceful, praiseworthy as well as blameworthy etc.) [210, с. 64]. Таким чином, значення оцінних предикатів, тобто те, що залишається після експлікації їх фактичного (дескриптивного) змісту, зводиться до комунікативного наміру відповідного МА [189]. Вивченню оцінного прикметника good «хороший» і його антонімів присвячено праці [213; 218; 220]. На підставі концептуального аналізу оцінного предиката виокремлено такі різновиди оцінних висловлень: інструментальні, технічні (оцінки майстерності), оцінки користі, утилітарні, медичні, гедоністичні [218, с. 66]. Стверджується, що good не позначає певної природної властивості, тобто характеризує вже готовий об'єкт. Отже, створюється враження, наче good пов'язаний зі своїм об'єктом складнішим і менш безпосереднім чином, ніж інші предикати, як, наприклад, yellow [213]. Прикметнику good притаманний відносно високий «ранг», оскільки він зустрічається на самому початку ланцюжка прикметників, які позначають певний іменник [220, с. 203]. Такий ранг good пояснюється його широкою лексичною сполучуваністю [220]. Для розвитку можливостей вивчення категорії оцінки потрібні були певні умови, які б зацікавили науковців і прискорили дослідження цього важливого аспекту діяльності людини. Таким «поштовхом» став «прагматичний поворот», започаткований на рубежі 60-70-х років XX ст. працями засновників теорії мовленнєвих актів Дж. Л. Остіна [147], Дж. Р. Серля [201; 202], Г. П. Ґрайса [167] та представників теорії

INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, 2021

Актуальність. Розробка сучасних інтенсивних технологій реабілітації пацієнтів iз дитячим церебральним паралічем (ДЦП), спрямованих на покращення різних аспектів функціонування дитини, є актуальним завданням фахівців­практиків та дослідників. Одним iз таких підходів є система інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації (СІНР), що поєднує різнопланові методи лікування, спрямовані на досягнення функціональних цілей та об’єднані в один інтенсивний курс. Метою дослідження була оцінка змін великих моторних функцій, спастичності м’язів та об’єму пасивних рухів у суглобах у пацієнтів із спастичними формами ДЦП після двотижневого курсу лікування за СІНР. Матеріали та методи. Одностороннє сліпе дослідження було проведене в групі з 57 дітей віком від 4 до 12 років зі спастичними формами ДЦП, які проходили курс лікування у спеціалізованій реабілітаційній клініці. Пацієнтів обстежували до та після двотижневого курсу лікування за СІНР, що включав численні втручання загальною тривалістю 4–5 годин ...